Про історію консульства

Після закінчення Першої світової війни і проголошення Австрійської Республіки її першим офіційним представником у Львові став "направляючий офіцер" ("Dirigierungsoffizier") підполковник Теодор Кольбенгаєр, який займався питаннями репатріації австрійських солдатів.  Проте вже на початку 1920 р. Посольство у Варшаві  вийшло з пропозицією про встановлення у Львові консульства Австрійської Республіки й отримало принципову згоду  польської сторони.  Початково йшлося про призначення до Львова Почесного консула, але вже до кінця 1920 р.  Міністерство закордонних справ Австрії прийшло до висновку про необхідність відкрити у Сх. Галичині штатне консульство. Однак брак коштів не дав змоги реалізувати цього задуму в короткий час. Коли ж Міністерству фінансів Австрії вдалось вирішити цю проблему, ініціатива несподівано зустріла опір з боку Уряду Польщі, який зайняв позицію небажання відкривати у Львові консульства будь-яких іноземних держав. Наполегливість Уряду Австрії, що посилався на вже висловлену згоду Варшави, дала змогу розв'язати проблему і в березні 1922 р. до виконання своїх обов'язків приступив Генеральний консул Австрії у Львові доктор Ойген Вурціан (Eugen Wurzian). До свого призначення у Львів д-р Вурціан обіймав посаду австрійського консула у Празі, а згодом у Берліні.

Проте вже 14 червня 1922 р. австрійське консульство було змушене припинити свою роботу  у зв'язку з тим, що не було можливості отримати відповідне службове приміщення. З часу свого прибуття О.Вурціан мешкав і працював у готелі "Австрія" на вул. С.Баторія, 14 (тепер вул. Кн.Романа, 12). Зрештою, вдалось залагодити і цю проблему. 17 липня 1922 р. консульство відновило свою діяльність і у вересні того ж року переїхало до нового приміщення на вул. Баєровській, 14 (тепер вул. Б.Лепкого).

Консульський округ охоплював Львівське, Станіславське й Тернопільське воєводства. Основна частина роботи консульства припадала на опіку австрійськими підданими, ведення адміністративних справ, видачу паспортів та віз. Водночас, консульство виконувало і важливу функцію – спостерігало за політичною та економічною ситуацією у Сх. Галичині. Австрійський консул наголошував на важливому політичному значенні Львоваі відкритті тут австрійського представництва.

В листопаді 1922 р. д-ра О.Вурціана на посаді австрійського консула змінив Клеменс Йозеф Вільднер (1892-1965) (Clemens Josef Wildner). Перебуваючи на дипломатичній службі Австро-Угорщини, К.Вільднер працював віце-консулом у Константинополі (травень 1917 р. - серпень 1918 р.). Після проголошення Австрійської Республіки – з квітня 1920 р. по січень 1921 р. – виконував обов'язки керівника консульства Австрії в Дортмунді; з березня 1921 р. по листопад 1922 р. працював у дипломатичній місії в Варшаві; 1925-1935 рр. обіймав посаду Генерального консула Австрії у Кельні; 1946-1951 рр. Посланник в Туреччині; 1952-1953 рр.  – керівник політичного департаменту МЗС Австрії (Politischer Direktor); 1953-1955 рр. – Посланник в Єгипті та Ефіопії (за сумісництвом);  1955-1956 рр. – Посол у Бразилії, а 1956-1957 рр. – глава дипмісії в Іспанії.

Штатне консульство Австрії у Львові працювало недовго – наприкінці 1923 р. у звязку з фінансовими труднощами Уряд Австрії прийняв рішення про зміну статусу консульства у Львові на установу, що очолює Почесний консул, хоча це і викликало незадоволення австрійських підприємців та громадян, які проживали в регіоні.

4 січня 1924 р. на посаду Почесного консула у Львові був призначений відомий і авторитетний львівський промисловець Стефан фон Бачевський (Stefan von Baczewski), керівник славнозвісної горілчаної компанії "Й.А. Бачевський" ("J.A. Baczewski"). Влітку того ж року консульство змінило адресу і розмістилось на вул. Пельчинській, 35 (тепер вул. Д.Вітовського). Допомогу у веденні справ та керівництві роботрою консульства С.Бачевському надавав секретар консульської канцелярії, австрійський службовець, Йозеф Райнбергер (Josef Rheinberger), який обіймав цю посаду і при консулові К. Вільднерові. З осені 1928 р. функції помічника консула виконував колишній працівник Консульської академії у Відні Ганс Форнер (Hans Forner).

1 лютого 1929 р. консульство змінило адресу і розмістилось на вул. Сикстутській, 35 (тепер вул. Дорошенка), а 29 квітня того ж року Федеральний Президент Австрійської Республіки Вільгельм Міклас призначив С.Бачевського Почесним Генеральним консулом у Львові (щоправда, статус самої консульської установи не підвищено).

30 квітня 1932 р. консульство вкотре змінило адресу, розмістившись на вул. Оссолінських, 4 (тепер вул. В.Стефаника).

Після аншлюсу Австрії у березні 1938 р. консульство продовжувало свою діяльність у Львові під патронатом вже Імперського Уряду Німеччини (однак паспорти та візи тепер віддавало консульство у Кракові). Але зрештою Німеччина відновила у Львові власне консульство, якому були передані функції австрійської установи. 10 лютого 1939 р. німецьким консулом було призначено Гебгарда Зеєлоса (Gebhard Seelos), який приступив до виконання своїх обов'язків 8 березня 1939 р.

© Leopolis Consulari. Сторінками історі консульського Львова. - Львів: Літопис, 2013 - с. 22-27